У Вас народилося маля. І це не тільки Ваша радість. Разом із Нами радіють і Ваші батьки, тому що тепер вони стали бабусями й ді­дусями. Молоді батьки обирають різні позиції стосовно нових персо­нажів. Деякі мами й тата із задоволенням використовують допомогу бабусь-дідусів — із малям посидіти, погуляти, погодувати. А деякі, навпаки, вважають, що у вихованні повинні брати участь тільки мама і і тато, а інші родичі можуть розбалувати малюка.

Насправді, допомога й користь від участі в складному та цікавому процесі виховання представників старшого покоління величезна.

Бабусі й дідусі вже мають життєвий досвід. Вони є носіями життєвої мудрості. Вони не так обтяжені турботами, як мама й тато. Тому повністю відсторонити їх від виховання онуків було б зовсім непра­вильно.

У той же час, дуже часто виховна позиція батьків кардинально відрізняється від позиції бабусь і дідусів. Наприклад, тато вважає, що сина потрібно обов’язково загартовувати, а бабуся потихеньку кутає маля, коли їй трапляється така нагода. Мама прагне обмежити час, проведений дитиною перед телевізором, а бабуся не має сил відмовити маленькому маніпуляторові.

Чого ж бабусі й дідусі частенько роблять все по-своєму та не прислухаються до побажань молодих батьків? Найчастіше гака поведінка пов’язана з потребою в любові або в повазі. Літнім батькам уже не вистачає уваги дітей, що подорослішали,

і які вічно зайняті. В такий момент турбота про онука або онуч­ку стає «світлом у вікні». Онуки відповідають взаємністю своїм бабусям та дідусям. А ті, у свою чергу, надмірно їх балують.

Крім того, бабусі й дідусі часто відчувають незатребуваність власних педагогічних навичок. Але ж вони самі виховали прекрасних дітей! І тепер до них не хочуть прислухатися!

Що ж робити, якщо все-таки в чомусь істотному позиції мами й ба­бусі розходяться, а переконати маму або свекруху не вдається?

У такій ситуації кращий вихід — звернутися до послуг няньки. Інакше, у протилежному випадку, у родині розпалюються справжні баталії. А страждає від усього цього дитина!

Ситуація, коли бабуся з дідусем живуть окремо від молодої ро­дини набагато простіша від тієї, коли представники трьох поколінь живуть разом. У цьому випадку особливо складно визначити спільні пріоритети, розподілити обов’язки та мати спільну мету. І в жодному разі — не критикувати один одного в присутності дитини! Тому, що вона все чує й все розуміє.

А якщо мама-тато все-таки не домовилися з дідусем-бабусею? Що відбудеться в цьому випадку з дитиною?

Є дорослі, яких маля часто бачить. Вони важливі для нього. Він їх поважає. Але вони всі по-різному і за різне карають, забороняють та дозволяють теж різне. Що робити дитині? А це вже залежить від її характеру. Деякі малята пристосовуються. З мамою поводяться так, :і татом — інакше, з дідусем обирають третю модель поведінки. А деякі діти активно протестують від такої неузгодженості вимог. І в резуль­таті — дратівливість, плаксивість, агресія.

Як будувати гармонічні стосунки з бабусями і дідусями?

Незабаром після появи маляти необхідно поговорити з Вашими родичами та пояснити їм свої педагогічні погляди.

Не критикуйте дії бабусь та дідусів при дитині, краще зробіть це після, коректно і тактовно.

Не прагніть ізолювати Вашу дитину від бабусь і дідусів,— вони ба­гато чого можуть навчити.

Виховуйте дитину так, щоб вона шанувала літніх родичів.

Поясніть бабусі, що її досвід дуже важливий, але відповідальність за виховання дитини цілком покладається на її батьків.